Історія інституту

Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О.Галкіна Національної академії наук України створено в 1965 році. Очолював інститут з дня організації до 1982 року академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук, видатний представник всесвітньо відомої Харківської фізичної школи Олександр Олександрович Галкин.

Людина яскравого творчого дарування, О.О.Галкін був блискучим ученим і організатором фізичної науки в Україні. Створення Донецького фізико-технічного інституту і Донецького наукового центру, заснування Донецького національного університету, розвиток в донецькому регіоні нових перспективних наукових і прикладних досліджень – це, в першу чергу, заслуга О.О. Галкіна, ім’я якого носить Донецький фізико-технічний інститут.

До 2015 р. в інституті працювало більше 250 співробітників, зокрема 2 члена-кореспондента Національної академії наук України, 32 доктора і 93 кандидата наук. За досягнення в області фундаментальних досліджень і прикладних розробок співробітники інституту були удостоєні звань лауреатів 15 Державних і іменних премій.

В кінці 2014 р., внаслідок проведення антитерористичної операції на сході України, Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна НАН України, виконуючи Постанову КМУ №595 від 7.11.2014 р. і Розпорядження Президії НАН України №704 від 19.11.2014 р. переміщений в м. Київ. В даний час інститут розташований в м.Києві на територіях Інституту фізики НАН України, пр. Науки, 46 (відділи Фазових перетворень та Технологічних досліджень процесів гідропресування), Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, пр. Вернадського, 36 (відділ Фізики високого тиску і перспективних технологій), Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича, вул. Крижанівського, 3 (відділ Фізичного матеріалознавства) та в м. Харків на території НТК Інститут монокристалів, пр. Леніна, 60 (відділ Теорії динамічних властивостей складних систем).

Гості ДонФТІ ім. Галкіна НАНУ


2004 р. Науковий семінар НАТО з наноструктурних матеріалів.

2002 р. Голова Донецької облдержадміністрації Януковіч В.Ф.

2002 р. Голова Донецької облдержадміністрації Януковіч В.Ф.

2000 р. Президент НАН України, академік Патон Б.Є.

1984 р. Президент НАН України, академік Патон Б.Є.
<
1984 р. Льотчик-космонавт СРСР Кизім Л.Д.

1978 р. Академік Трефілов В.І.
<
1978 р. Перший секретар ЦК Компартії України Щербіцький В.В.

1975 р. Президент НАН України, академік Патон Б.Є.

1975 р. Президент НАН України, академік Патон Б.Є.

1975 р. Президент Міжнародного суспільства високого тиску AIRAPT П’ю Герберт.

1974 р. Академік Вонсовський С.В.

1972 р. Секретар Донецького обкому КПРС Дегтярев В.І.

1971 р. Президент НАН України, академік Патон Б.Є.

1970 р. Секретар Донецького обкому КПРС Дегтярев В.І.

1969 р. Академік Келдиш М.В.

1967 р. Академік Верещагін Л.Ф.

1966 р. Академік Скобєльцин Д.В.


ВІК ЗРІЛОСТІ

до 50-ліття

Донецького фізико-технічного інституту
ім. О.О. Галкіна НАН України

У 60-ті роки минулого століття Донбас, найважливіший промисловий регіон України, бурхливо розвивався. Відчувалася гостра необхідність в організації фундаментальних і разом з ними прикладних наукових досліджень, максимально орієнтованих на задоволення потреб регіону. Для цього в 1965 р. і був створений Донецький науковий центр Академії наук УРСР, одним із системоутворюючих установ якого став Донецький фізико-технічний інститут АН УРСР. Створення інституту було обумовлено необхідністю теоретичної і експериментальної розробки проблем фізики твердого тіла для забезпечення подальшого технічного прогресу в металургійній, вугільній та машинобудівній промисловості Донбасу.

Організатором інституту і його першим директором з 1965 по 1982 рр. був академік АН України, доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Олександрович Галкін, ім’я якого носить інститут. Умілий підбір кадрів, стратегічно правильний вибір основних напрямків наукової діяльності інституту на етапі створення забезпечили його швидкий розвиток і становлення як найбільшої в Донецькому регіоні академічної наукової установи. В короткий термін було освоєно отримання кріогенних рідин, що дозволило інституту розвиватися як центру досліджень при низьких і наднизьких температурах. Його науковим обличчям стали і донині є комплексні дослідження речовини в екстремальних умовах (низькі температури, високий тиск і сильні магнітні поля), які принесли йому світову популярність.

Надалі інститут очолювали доктор фізико-математичних наук Н.М. Ковтун, член-кореспондент НАН України Е.А. Завадський. З 1997 р інститутом керує Віктор Миколайович Варюхін, член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор.

Розширення і поглиблення тематики досліджень інституту привели до виникнення на його базі ряду нових важливих для країни самостійних наукових установ. Серед них – Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії НАН України, Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації Міністерства промисловості і засобів зв’язку СРСР, ОКБ «Промінь» Міністерства загального машинобудування СРСР, Інститут фізики гірничих процесів НАН України.

За минулі роки співробітниками інституту отримано цілий ряд фундаментальних наукових результатів світового значення, в числі яких:

  • - відкриття принципово нового фізичного явища – проміжного стану в антиферомагнетиках;
  • - розвиток теорії екситонів, кінетичних властивостей напівпровідників, дефектів в кристалах;
  • - виявлення і дослідження незворотного індукування сильним магнітним полем нових станів речовини;
  • - розробка якісно нового підходу до отримання фізичної інформації з тунельних характеристик надпровідників;
  • - відкриття явища доплерон-фононного резонансу в металах;
  • - виявлення нового виду пластичної деформації мезоскопічного рівня та ін.

Для більшості робіт інституту характерний тісний зв’язок фундаментальних досліджень з розробкою прикладних задач. Найбільш яскравим прикладом цього є дослідження в галузі фізики і техніки високих тисків.

В інституті розроблені:

  • - наукові та технологічні основи гідроекструзії;
  • - основи управління фізико-механічними властивостями металевих і полімерних матеріалів з використанням високого тиску;
  • - методи і режими формоутворення виробів з порошків, що включають холодне ізостатичне пресування;
  • - нові принципи формування наноструктурного стану матеріалів, засновані на використанні високих гідростатичних тисків та інтенсивних пластичних деформацій.

Інститут придбав широку популярність як розробник унікального кріогенного, кріомагнітного, радіоспектроскопічного обладнання для наукових експериментів.

В інституті успішно розвиваються наукові школи, засновані академіками НАН України О.О. Галкіним (високі тиски та спектроскопія твердих тіл), В.Г. Бар’яхтар (явища магнетизму), В.І. Архарова (мезоскопічні явища в твердих тілах), членами-кореспондентами НАН України К.Б. Толпиго (динаміка гратки і біофізика) і Е.А. Завадським (фазові перетворення в екстремальних умовах). Ці наукові школи набули відомості не лише в Україні, а й за її межами.

Продовжуючи на сучасному рівні дослідження, основу яких поклали фундатори наукових шкіл, інститут розвиває такі нові актуальні напрямки фізичної науки, як: нанофізика і наноелектроніка; фізика і технологія перспективних конструкційних і функціональних матеріалів; фізика кристалів в екстремальних умовах.

Разом з важливими фундаментальними дослідженнями інститут виконує також розробки, спрямовані на створення нових технологій отримання наноматеріалів, виготовлення термографічної апаратури для онкодіагностики і апаратури для промислових підприємств. За роки існування інституту отримано понад 800 охоронних документів на винаходи.

За результатами досліджень співробітниками інституту видано понад 80 монографій, щорічно публікується понад 200 наукових статей. 16 співробітників удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки, 12 – премій НАН України, 2 – звання Заслуженого діяча науки і техніки України, 1 – звання Заслуженого винахідника України.

У 2015 р. Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна НАН України відзначив своє 50-річчя. Незважаючи на наявні сьогодні проблеми і труднощі, є підстави стверджувати, що до свого ювілею його колектив прийшов у всеозброєнні накопиченого досвіду і повним творчих сил: працюють відомі наукові школи, народжуються нові проекти та ідеї, спостерігається приплив свіжих сил – талановитої молоді.