Доповідь Володимира Криворучко / V.N. Krivoruchko
Donetsk Institute for Physics and Engineering, the NAS of Ukraine Kyiv, Ukraine
Topological Superconductivity: SC/half-metal ferromagnet nanocomposites as ‘topological’ quantum materials for realizing Majorana quasiparticles
на засіданні семінару “Багатозонність електронних станів” можна переглянути на
Youtube: https://www.youtube.com/playlist?list=PLSGP3r1iKksPaVmYCDukMIKhz2NESq1mD
Науковці Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України спільно з колегами з Університету Монаша (Австралія), Інституту колоїдів та інтерфейсів Макса Планка (Німеччина) та Інституту нанотехнологій Технологічного інституту Карлсруе (Німеччина) запропонували новий підхід до створення внутрішніх архітектур у металевих матеріалах, який назвали літоміметикою.
Цей підхід ґрунтується на тому, що композиції з різних металів зазнають значного зсуву під високим тиском. Для цього використовують нині добре розвинені методи інтенсивної пластичної деформації (ІПД) – крутіння під високим тиском, рівноканальне кутове пресування, ґвинтову екструзію тощо.
Дослідники показали, що ІПД-обробка забезпечує міцне з’єднання компонентів композиції між собою і контрольоване формування в ній мультимасштабних структур. На нижньому масштабному рівні утворюються наноструктури, головним елементом яких є нерівноважні висококутові межі зерен шириною близько 1 нм. На проміжних масштабних рівнях – із характерним розміром елементів 1-100 мкм – формуються мезоструктури, подібні до тих, що спостерігаються в літосфері землі: будини, вихори, складки тощо. Звідси й назва нового підходу – літоміметіка, тобто наслідування (від латинського «mimesis») літосфери.
Як приклад на малюнку нижче (в лівому блоці) представлено чотири мезоструктури, що формуються при зсуві металевих шаруватих композицій під тиском. Там же наведено схему процесу крутіння під високим тиском, за допомогою якого й одержано ці мезоструктури. У правому блоці показано подібні мезострутури літосфери, що виникають у ній при зсувах під тиском. Між блоками вказано назви мезоструктур.
Із застосуванням цього підходу можна створювати нові матеріали з високою в’язкістю руйнування, малою густиною, високоміцні, високопластичні, біосуміснісні тощо.
Докладніше про розробку – у статті:
Yan Beygelzimer, Roman Kulagin, Peter Fratzl, Yuri Estrin. Earth’s Lithosphere Inspires Materials Design. Advanced Materials (IF 27.398). (2020) https://doi.org/10.1002/adma.202005473 (in press)
Щиро вітаємо Шило Артема Володимировича з успішним захистом кандидатської дисертації “Структурна організація та електрофізичні властивості гідратованої системи наночастинок на основі діоксиду цирконію” за спеціальністю 01.04.07 «Фізика твердого тіла» (фізико-математичні науки).
Вітаємо співробітників Донецького фізико-технічного інституту доктора технічних наук, проф. Білошенка Віктора Олександровича, доктора фіз.-мат. наук, проф. Пашкевича Юрія Георгійовича, доктора фіз.-мат. наук, проф. Любчанського Ігора Леонідовича, доктора фіз.-мат. наук Чабаненка Віктора Васильовича з одержанням відзнаки НАН України “За професійні здобутки”!
Зичимо міцного здоров’я та творчої наснаги!
Від 1993 року рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я жовтень проголошено місяцем боротьби проти раку молочної залози – задля збільшення обізнаності про важливість раннього виявлення цієї недуги та її лікування. Сьогодні рак молочної залози є найпоширенішим серед жінок онкозахворюванням: щороку у світі реєструється близько 1,38 млн нових його випадків і 458 тис. спричинених ним смертей. Причому більшість смертей – 269 тис. – припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, де цю патологію діагностують переважно вже на пізніх стадіях – через низьку обізнаність громадян і труднощі з отриманням медичної допомоги. Оскільки нині знань про причини виникнення раку молочної залози недостатньо, то раннє діагностування патологічних змін залишається наріжним каменем контролю хвороби і значно підвищує шанси на її ефективне лікування, – наголошують у ВООЗ.
Україна не є винятком із сумної статистики: за даними Національного канцер-реєстру України, рак молочної залози посідає перше місце серед онкопатологій, на які страждають українки. Тож для визначення патологічних змін молочної залози з подальшим встановленням остаточного діагнозу за результатами клінічних обстежень фахівці Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України (ДонФТІ) спільно з колегами-медиками створили контактний цифровий термограф – ТКЦ-1.
Цей сучасний медичний прилад, внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України, дозволених для застосування в медичній практиці, серійно виробляється Науково-виробничим підприємством «Метекол» (м. Ніжин) та використовується у вітчизняних медичних закладах для ранньої діагностики пухлинних захворювань молочної залози з метою виявлення груп ризику, контролю розвитку хвороби та її лікування.
Завдяки фінансовій підтримці Міністерства освіти і науки України за Державним замовленням на найважливіші науково-технічні розробки у 2018–2019 роках ДонФТІ за участі фахівців Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки з використанням методів штучного інтелекту розробив автоматизовану експертну систему оцінки термограм молочної залози.
Алгоритм оцінки термограми молочної залози
За показниками оцінки розподілу поля температур молочної залози та його фрактальним аналізом система дозволяє в автоматичному режимі виявити групу ризику за алгоритмом «норма – патологія». Досягнута чутливість системи склала 90,2%, специфічність – 85,1% (площа під кривою операційних характеристик, AUC=0,89). Верифікація системи здійснювалася на базі кабінетів діагностики низки українських медичних установ – усього використано 960 термограм.
Застосування цифрової контактної термографії із залученням автоматизованої експертної системи оцінки термограм значно полегшить організацію масових обстежень жінок для виявлення патологій молочної залози за рахунок прискорення та здешевлення такої процедури, а також дасть змогу охопити велику кількість пацієнток, віддалених від місць проведення рентгенівської мамографії, підвищить якість діагностики, уможливить своєчасне виявлення передпухлинних захворювань молочної залози, що, своєю чергою, сприятиме зниженню рівня захворюваності на рак молочної залози.
